Сьогодні, 29 березня 2018 року, у Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування за участі заступника голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення Андрія Крупника відбувся круглий стіл-обговорення «Стан самоорганізації населення на Буковині. Вплив активних мешканців на розвиток громад». В обговорені взяли участь: директор Чернівецького ресурсного центру підтримки місцевої демократії Ігор Бабюк, представники Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, сільських та селищних рад, громадських організацій.
Учасники круглого столу обговорили питання розвитку соціального капіталу в Україні, практики об’єднаних територіальних громад у процесі залучення членів територіальної громади до розвитку території, функціонування органів самоорганізації населення у громадах, бюджети участі як механізми залучення громадян до прийняття рішень на місцевому рівні, форми співпраці громадських організацій Чернівецької області для підвищення активності мешканців громад.
Андрій Крупник проаналізував стан розвитку соціального капіталу в Україні на основі результатів дослідження Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення. Він відзначив, що в більшості областей та в місті Києві поки що не створено належних для формування і розвитку соціального капіталу усферах міжлюдських та владно-громадських відносин. Зокрема: не забезпечена належним чиномвідкритість та прозорість діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб, зворотній зв’язок від громадськості до влади є слабким та не регулярним, зменшено рівень співпраці з інститутами громадянського суспільства, недосконалість чинних актів законодавства, діючих регламентів та інших організаційно-правових актів, якими керуються у своїй роботі органивиконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх структурні підрозділи, а це в свою чергу недає можливості належним чином залучати громадськість до формування та реалізаціїмісцевої політики.
За словами Андрія Крупника, соціальний капітал в Україні характеризується відносно низьким рівнемвідповідальності людей за стан справ на своїй території та в державі, низькоюдовірою до інституцій влади та високим рівнем суспільної напруженості.В той же час відбувається консолідація активних і небайдужих людей навколоіснуючих проблем, продовжується активна діяльність волонтерських рухів, рівеньдовіри до яких в українському суспільстві найвищий.
На думку експертів, відсоток активних українців становить 15%.Серед причин пасивності громади ‒ зневіра та розчарованість людей, низькийрівень довіри, в першу чергу до інститутів влади, брак інформації, виїзд молоді якпотенційно активної групи та занепад села, бідність, незнання людьми інструментіввпливу на стан справ у громаді та відсутність відповідної інфраструктури.
Успіх впливу забезпечують такі складові соціального капіталу як активність,небайдужість та згуртованість мешканців навколо існуючих проблем, рівеньінформування громадян, безпосереднє живе спілкування.
Хоча нормативно-правові акти в більшості громад є, але не завждизастосовуються на практиці через бюрократичність, неактивність мешканців та брак знань щодо застосування цих інструментів.
Ігор Бабюк зазначив, що залучення громадян до прийняття управлінських рішень, на жаль, нормативно правовим чином не врегульовано на рівні об’єднаних територіальних громад. Деякі інструменти впливу взагалі не використовуються. Головними методами впливу є: загальні збори за місцем проживання, громадські слухання, громадські ініціативи, створення органів самоорганізації населення та місцеві референдуми. Для ефективної роботи об’єднаних територіальних громад, не достатньо лише прописати ці механізми, а навчитися ними ефективно користуватися. Ці процедури дозволять врегулювати процес комунікації з громадськістю, вирішувати проблемні питання не методами протестних акцій, а за столом переговорів. А органам місцевого самоврядування це дасть можливість ефективно управляти громадами.
Бер 292018
