Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 4–8 листопада 2016 року провів експертне опитування «Електронне декларування: наслідки для суспільства». Метою опитування було з’ясувати думку експертів щодо перших результатів електронного декларування топ-посадовців, а також наслідків цього процесу для суспільства. Усього опитано 58 експертів. Опитані експерти позитивно оцінюють результат електронного декларування, з них абсолютна більшість – безумовно позитивно. Менше десятої частини опитаних оцінюють результат електронного декларування двояко – у чомусь позитивно, у чомусь негативно.
Серед політиків, які найбільше зробили для того, щоб система електронного декларування була створена і запрацювала, експерти відзначили насамперед Єгора Соболєва, Петра Порошенка та Віктора Чумака. Окрім того, значна частина експертів вважає, що заслуга за впровадження електронного декларування лежить не на якомусь конкретному українському політикові чи групі, а на західних партнерах та міжнародних організаціях, які тиснули на українську владу, та громадянському суспільстві.
Абсолютна більшість експертів вважає, що електронне декларування – це крок до відкритості та прозорості влади, і водночас констатує, що це крок, здійснений під тиском західних партнерів. Ще експерти зауважують, що електронне декларування стало своєрідним діагнозом стану українського суспільства.
Опитані експерти схиляються до думки, що реальні статки посадовців є вищими, аніж вказані в деклараціях. Однак значна частина експертів погоджується з тим, що дані в документах більшості декларантів все-таки не надто відрізняються від реальності.
Декларації Юлії Тимошенко та Олега Ляшка вразили опитаних експертів найбільше. Певне враження справили й декларації Андрія Лозового та братів Дубневичів.
Відносна більшість опитаних підтримала думку, що НАЗК ретельно перевірятиме лише декларації найбільш одіозних політиків та чиновників, а до всіх інших підходитиме більш формально. Водночас лише 3 експерти вважають, що е-декларації використовуватимуться як спосіб розправи з опозицією.
Думки експертів щодо наслідків введення електронного декларування поділилися, відносна більшість схиляється до думки, що наслідки будуть серйозні, проте не радикальні, і майже стільки ж експертів вважають, що наслідки будуть не істотними. Водночас лише кілька експертів висловили думку, що наслідків не буде взагалі.
Серед основних імовірних наслідків експерти виділили падіння довіри населення до влади, втрату рейтингів парламентськими партіями і появу шансів для нових партій, проведення фактичної амністії легалізованих статків і доходів. Дещо менше експертів бачать наслідком реальний наступ на корупційні схеми та отримання Україною безвізового режиму з ЄС. В той же час дострокові парламентські вибори чи масові акції протесту є, на думку експертів, малоймовірними.
Абсолютна більшість опитаних переконані, що відповідальність за порушення антикорупційного законодавства понесуть лише окремі чиновники чи політики, причому ця відповідальність буде вибірковою.
Наступними кроками після імплементації електронного декларування повинна стати системна перевірка даних (у співпраці НАЗК, НАБУ, ДФС, МВС, ГПУ тощо), створення незалежного антикорупційного суду та активна робота громадського сектору, який повинен здійснювати паралельну перевірку декларацій та відстежувати й контролювати процес офіційної перевірки.
Джерело:http://dif.org.ua/article/elektronne-deklaruvannya-naslidki-dlya-suspilstva-opituvannya-ekspertiv
