Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші

Інтерв’ю з Євгеном Прокопцем, експертом з бюджетних питань Асоціації міст України.

«БВ»: децентралізація та об’єднання територіальних громад – одна з найбільш актуальних тем на сьогодні. Розкажіть, будь ласка, про фінансовий бік цього питання.
Є.П.: Процес об’єднання громад розпочато і сьогодні він активно триває. В його основі, у першу чергу, лежать економічні інтереси. 2016 рік можна назвати перехідним, і громади, які не об’єднались, поки отримують кошти з районного бюджету для виконання делегованих повноважень. Однак з 2017 року такі громади не зможуть повноцінно функціонувати. Можливо, виділятимуться тільки невеликі суми на благоустрій, соціальний захист та матеріальну допомогу, а за власні кошти вони матимуть змогу лише утримувати свій апарат.
Для прикладу, я аналізував бюджети у Сокирянському районі. Там видатки на органи управління сягають дев’яноста і більше відсотків. А є ще окремі сільські ради, які навіть не можуть заробити на своє утримання. Громада скоро сама зрозуміє, що така сільська рада нікому не потрібна.

Об’єднані територіальні громади прирівняні до міст обласного значення – це чітко визначено Бюджетним кодексом України. Вони виходять на прямі міжбюджетні стосунки з Міністерством фінансів України. Громади мають низку делегованих повноважень, отримують цільові субвенції, основними з яких є субвенція на освіту та на охорону здоров’я. Крім того, Мінфін подбав про зміцнення дохідної частини об’єднаних громад. Основне джерело надходжень – це податок на доходи фізичних осіб. Якщо прості громади його зовсім не отримують, то об’єднана територіальна громада отримує 60%. Це дуже суттєво.
Аналіз бюджетів Глибоцької та Великокучурівської об’єднаних громад показав, що надходження у них зросли у шість-сім разів. Мається на увазі не тільки бюджет Глибоцької, а й тих тих сіл, які входять у громаду – до об’єднання і після. Основна маса, зрозуміло, збільшилася за рахунок делегованих повноважень, однак на 30-35% зросла і власна дохідна база.

«БВ»: З боку окремих сільських голів та населення досі є багато застережень щодо об’єднання. Багато хто боїться, що великі суми надходжень, про які зараз йдеться – явище тимчасове.
Є.П.: На жаль, у нас непостійне законодавство. Асоціація міст, її регіональні відділення організовують зустрічі голів об’єднаних територіальних громад, сільських та селищних рад з народними депутатами. Під час таких зустрічей голови мають змогу поставити депутатам запитання, розповісти про проблеми, які необхідно вирішити на законодавчому рівні, а також внести власні пропозиції щодо змін у законодавстві. Ми давно боремося за законодавче закріплення всіх моментів, пов’язаних з фінансовими питаннями. З цією метою Асоціація міст тісно співпрацює з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Якщо ми доб’ємося стабільності у законодавстві, здійснювати реформу буде набагато простіше. Певна стабільність уже з’явилася завдяки прийняттю Бюджетного кодексу України, однак цього поки що недостатньо.
Гадаю, що все-таки за допомогою народних депутатів, Асоціації міст, яка активно підтримує громади і відстоює їх права, самих об’єднаних громад, вдасться досягти результату.

«БВ»: Тобто у цьому напрямку триває постійний рух…
Є.П.: Зворотної дороги вже немає, об’єднуватись треба. Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші. Держава, як і обіцяла, у цьому році виділила об’єднаним територіальним громадам цільову субвенцію на розвиток інфраструктури: на будівництво, ремонт об’єктів, придбання шкільних автобусів тощо. Основним критерієм була площа об’єднаної громади і чисельність сільського населення. Загалом наші десять громад отримали сорок п’ять з половиною мільйонів гривень додаткових надходжень, не враховуючи власних коштів. Це досить суттєве фінансове влиття у розвиток цих громад. Як приклад, Великокучурівська громада отримала понад вісім мільйонів гривень цієї субвенції, Мамалигівська – близько дев’яти. Найменше отримали Глибоцька та Сокирянська об’єднані територіальні громади, зважаючи на те, що населення їх адміністративних центрів не належить до сільського. Зокрема Сокирянська громада отримала близько двох мільйонів гривень.

«БВ»: Яким чином здійснюється контроль за фінансами?
Є.П.: Безумовно, здійснюється дуже суворий контроль. У Бюджетному Кодексі України чітко прописана відповідальність за використання бюджетних коштів. Попередній контроль здійснюють органи державної казначейської служби, уже наступний – фінансова інспекція (колишнє Контрольно-ревізійне управління). Зараз громади об’єднались, грошей у них багато, однак вони повинні використовуватись за цільовим призначенням. Спілкуючись з головами, я постійно наголошую на тому, що кожна копійка повинна мати підтвердження, на що вона витрачена.

«БВ»: А як щодо контролю з боку громади?
Є.П.: Зараз ми працюємо над прозорістю всіх процесів. Бюджетний процес також стає більш прозорим. Сьогодні квартальні звіти повинні обов’язково опубліковуватись на сайті кожної громади. Окрім того, кожен громадянин має право прийти до голови громади і запитати, на що були витрачені кошти.

«БВ»: Євгене Дмитровичу, Ви маєте величезний досвід роботи у фінансовій сфері. Які, все ж таки, Ваші прогнози?
Є.П.: Поки що перші результати роботи об’єднаних територіальних громад показують більше позитиву. Є, звичайно, багато невирішених питань, адже реформи відбуваються одночасно у багатьох різних сферах і вони не можуть йти однаково. Якщо освітянська реформа ще встигає, то реформа охорони здоров’я дуже відстає. Багато чого залежить від відомчих міністерств: одне міністерство більш прогресивне, інше менше, змінюються міністри. Сьогодні нам треба вкрай зайнятися реформуванням охорони здоров’я. Для об’єднаних територіальних громад субвенція на охорону здоров’я розраховується на жителя. Вашківецька громада Сокирянського району, наприклад, не має такого закладу, який би надавав первинну чи вторинну медичну допомогу. Більшу частину своєї субвенції на оздоровлення вони віддають районному бюджету, тому що люди лікуватися їдуть в районну лікарню. Якщо ми вирішимо це питання, такі заклади будуть створюватися, тому що громада має отримувати необхідні послуги. Можливо, будуть виділені якісь субвенції на будівництво пунктів охорони здоров’я. Окрім цього, є ще принцип «гроші ходять за людиною». Якщо людина, яка живе на території однієї громади, їде лікуватися в іншу, цій громаді повинні перерахуватися кошти. Коли я працював у міській раді, такий підхід вже практикувався.
Багато хто розуміє, що одним з важливих принципів реформи є принцип субсидіарності, тобто наближення послуг. Суть реформ також полягає в тому, щоб ліквідувати дублювання функцій. Фактично, в районах вже не буде ні районних адміністрацій, ні районних рад. Окремі райони хочуть об’єднуватися в одну громаду, однак це не завжди можливо. В Сокирянському районі не можна створити одну громаду, тому що є населені пункти, які знаходяться за тридцять кілометрів від центру, а закон вимагає не більше двадцяти. Так само і у Кельменцях, де два села віддалені більше ніж на тридцять кілометрів. У нас найкомпактніший, мабуть, Герцаївський район, на базі якого села можуть об’єднатися в громаду. Поряд з тим ще виникає проблема через відсутність населених пунктів, які б могли стати адміністративними центрами громади. Громада має бути самодостатньою, інакше її чекає ліквідація або доєднання. Загалом є Перспективний план і його треба виконувати.

На мою думку, коли буде більше інформації, особливо коли з’явиться звітність об’єднаних громад за півроку, буде легше переконувати людей. Тому що коли просто агітуєш – нічого не виходить. Голови бояться втратити владу, хоча насправді староста села, що входить в об’єднану громаду, автоматично є членом виконкому. Сесія не буде вирішувати жодного питання, пов’язаного і з землею, чи якихось інших майнових питань, поки цього не завізує староста. Тобто повноваження старости лишаються практично всі ті самі, лише фінансові питання вирішує голова об’єднаної територіальної громади.
Джерело: http://buk-visnyk.cv.ua/misceve-samovryaduvannya/657/

Приєднуйтесь до нас: