У сучасному світі перспективи щодо розвитку країни відкриваються тільки тоді, коли влада і громадянське суспільство не тільки вступають у діалог, але й налагоджують сталу взаємодію, що включає участь громадянського суспільства в державних справах, роботі органів місцевого самоврядування та у сприянні з боку влади саморозвитку громадянського суспільства. Необхідність взаємодії між громадянським суспільством і державною владою зумовлюється тим, що навіть демократична держава нездатна постійно і адекватно відображати усю повноту суспільних інтересів. Лише громадянське суспільство в особі громадських організацій може своєчасно виявити назрілі проблеми та ініціювати необхідні правові, політичні та державні зміни.
Територіальна громада –відносно нова форма об’єднання громадян, яка інституціюється в Україні. В даному випадку термін «територіальна громада» розглядається в контексті впровадження адміністративно-територіальної реформи, яка покликана зробити новостворені територіальні громади основною формою громадянського суспільства, дієвим засобом співпраці та контролю над виконавчою владою, ініціатором необхідних правових, політичних та державних змін. Чи стане вона саме тією формою, яка максимально інтегрує громадськість і владу, покаже час. Наразі ж спробуємо розібратись з тими ключовими формами громадянської ініціативи, які діяли в недалекому минулому і зберігаються до сьогодні. Однією з найбільш поширених і потенційно перспективних в плані якості роботи доречно розуміти громадські ради. Формально, громадська рада є консультативно-дорадчим органом забезпечення участі громадян в управлінні державними справами та здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади (постанова Кабінету Міністрів України за No996, від 03.11.2010 р.).
Номінально такі ради присутні при кожній обласній державній адміністрації, районній державній адміністрації та виконавчих комітетах міських рад. Також громадські ради створені при всіх міністерствах й обласних управліннях міністерства внутрішніх справ України. На жаль, реально замість здійснення контролю за діяльністю влади, впливу на прийняття необхідних громадському суспільству рішень, громадські ради, у своїй ледь не абсолютній більшості всього лиш обслуговують місцевих чиновників або працюють на підвищення позитивного іміджу структурних підрозділів виконавчої влади різних рівнів.
Абсолютно природно, що в умовах надмірного адміністративного тиску мають з’являтися форми організованого громадянського опору. В умовах революційного накалу кінця 2013 початку 2014 рр. організація громадянського опору вилилась у громадські організації революційного характеру -«Ради Майдану», які координували та спрямовували в єдине русло хвилі протестів та антиурядових демонстрацій громадського суспільства, яке розпочало свій черговий виток трансформації та демократизації. Революція Гідності, яка стала стартовим майданчиком для розбудови демократичних інституцій громадського суспільства, обумовила появу нових форм громадської активності і для спільноти Хмельницької області. Ради Майдану з’явились і в подальшому були легалізовані як громадські організації у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Ярмолинцях, Деражні, Дунаївцях, Шепетівці (ГО «Майдан»), Полонному (ГО «Самооборона Майдану»), Славуті (ГО «Громадський актив Славути»), Летичеві (ГО «Летичівський майдан»), Волочиську (ГО «Майдан Волочиського району»), Білогір’ї (ВГО «Майдан»). Як бачимо, майже у кожному районному центрі області активісти та громадські діячі утворили свої об’єднання. І саме під їхнім тиском місцева влада приймала резолюції про недовіру тодішньому урядові, громади сіл, міст та містечок висловлювали своє обурення та незгоду з політикою центральної влади. З поваленням режиму і втечею президента активна фаза революції вщухла. Діяльність громадських організацій «майданівського» періоду також зазнала змін. Більшість з них трансформувались в потужний волонтерський рух, який став масовим в наслідок військових подій на Сході України.
Волонтери об’єднувались в волонтерські організації (ВО) та благодійні фонди. На Хмельниччині найбільшими з таких є ВО «Армія SOS Хмельницький», ВО «Волонтери Поділля» та благодійний фонд «Центр Добриня». Відбуваються трансформації вираження потреб громадського суспільства через громадські організації від втілення ідей Революції Гідності до організації об’єктивної допомоги армії шляхом надання адресної допомоги через волонтерський рух, який є прямим нащадком зниклих або трансформованих «постмайданівських» громадських організацій.
Як бачимо, потенціал громадянської ініціативи доволі солідний.
Новоствореним територіальним громадам важливо лише його використати максимально конструктивно.
