Що спонукало громади до об’єднання? Що викликало спротив? Наскільки добровільним було об’єднання? На ці та багато інших питань відповіли аналітики Асоціації сприяння самоорганізації населення на прес-конференції за результатами дослідження участі громадськості в реформі місцевого самоврядування. Захід було проведено в інформаційній агенції УНІАН 22 листопада.
Дослідження було проведено в 46 територіальних громадах (ТГ) Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Луганської, Миколаївської та Одеської областей.
Окрім опитування 597 громадських активістів та 69 інтерв’ю із представниками влади, в межах дослідження експерти проаналізували місцеві нормативно-правові акти, публікації на сайтах і в місцевих ЗМІ.
Оцінка реформи децентралізації. Опитані представники об’єднаних ТГ позитивно оцінюють реформу та її наслідки. Якість та доступність соціальних послуг в їх селах та селищах покращилась після об’єднання (71,5%); бюджет об’єднаної ТГ збільшився в декілька разів (67,8%); додаткові кошти активно використовуються на ремонт шкіл, лікарень, ремонтуються дороги, тощо.(60,4%).
«Реформа місцевого самоврядування в Миколаївській області почалася в нашому селі. Мешканці села прийняли рішення об’єднатися з 2-ма селами. Були проблеми з оформленням відповідних документів, бо ми робили це першими. Перспективи у нас хороші, ми вже отримали 5млн 100 тис. грн. із державного бюджету для розвитку нашої об’єднаної громади, підготовлено 22 проекти по ремонту доріг та проведенню водопровідної мережі, проведено ремонт 2-х дитячих садків та шкіл», – зазначив один з респондентів.
Що спонукало громади до об’єднання? Опитані активісти вважають, що мешканці погоджувались на об’єднання ТГ тому, що вони хотіли отримати потужний бюджет (78,7%), сподівались на покращення соціальних послуг (59,6%) та на те, що реформа допоможе зробити громаду заможною (22,5%). Опитані представники влади громад надали аналогічні аргументи.
Хто чинив спротив реформі? Що викликало спротив?
- представники місцевої влади (через небажання втратити свої посади; через впевненість, що громади в майбутньому не матимуть фінансів на виконання переданих повноважень, що призведе до руйнування села);
Думка респондента: «Вважаю, що субвенція – це одноразова допомога, яка буде потрачена, а потім громади розваляться без державної підтримки. Не прописано хто буде розпоряджатися надрами на території громади та отримувати від цього прибуток. А без цього громади – теж приречені. Тому що якщо ними будуть розпоряджатися не члени громади, то навіщо тоді створювати видимість самоврядування».
- представники бюджетних установ (через побоювання втратити роботу у зв’язку із можливим закриттям бюджетних установ та підприємств);
- мешканці громад (через побоювання, що після об’єднання центральна громада буде користуватись ресурсами всіх громад, а про їх інтереси забуде; через недовіра до центральної влади і реформам, які вона ініціює; через низьку поінформованість про реформу, страх перед новим, зневіру, нерозуміння перспектив у цілому).
Думка респондента: «Люди периферійних сіл ОТГ впевнені, що їх вони будуть обділені при фінансуванні. Коли правильно порахувати кошти, які будуть акумульовані в бюджеті ОТГ, то виявиться, що кожна громада, яка влилася, втратила частину свого бюджету».
Проблеми реформи: необізнаність жителів з перспективами реформи, їх пасивність, розчарування станом справ у країні, високий рівень недовіри до влади, недостатня інформованість про реформу (48%);законодавство значно відстає від темпів, які вона набрала в регіонах (22%); негативний вплив районної та обласної влади. Опитані зазначили, що вони відчували тиск від районної влади, яка виступала проти реформи (17%); непослідовність та нерішучість державної влади у просуванні реформи (6%).
Участь мешканців громад у реформі. 42,4% представників влади вважають, що місцева рада зацікавлена і постійно консультується з мешканцями, а 46,2% опитаних представників громадськості вважають, що місцева рада лише ситуативно залучає мешканців до процесу прийняття рішень або практично не залучає їх.
Серед громадських експертів 33,3% вважають, що мешканці зацікавлені та беруть активну участь у процесах прийняття рішень місцевою владою, а 62,1%, навпаки, стверджують, що мешканці взагалі не виявляють інтересу до місцевої політики.
Крім того, громадськість вважає (49,4%), що місцева рада дослухається до мешканців у процесі прийняття рішень, хоча 31,9% стверджують, що місцева рада лише іноді враховує думку мешканців у прийнятті рішень.
Ініціатором об’єднання здебільшого виступали представники влади – сільські, селищні, міські голови (72,9%) та депутати місцевої ради (35,7%). Українське законодавство дозволяє мешканцям ініціювати об’єднання громад, в досліджених об’єднаних ТГ були випадки, коли ініціаторами об’єднання виступали мешканці (8,6%) та органи самоорганізації населення (8,2%)
Громадські обговорення проводились досить активно у формі загальних зборів (70,5%) та громадських слухань (35,2%).
За оцінками більшості експертів (62,3%), у процесі об’єднання громад були враховані їх історичні, природні, етнічні, культурні ті інші особливості громад.
Дослідження провели фахівці Одеського інституту соціальних технологій та ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та партнерських організацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
