Інтерв’ю з Ольгою Чепель – експертом з правових питань Регіонального офісу з питань впровадження реформ у сфері місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади, проекту USAІD «Пульс»
«БВ»: Ольго Дмитрівно, віднедавна Офіс реформ працює в дещо іншому форматі. Розкажіть, будь ласка, що змінилося в його роботі?
О.Ч.: Офіс реформ як працював, так і продовжує працювати надалі, просто на сьогодні нашим партнером є міжнародний проект USAІD «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)», а також до співпраці долучився міжнародний проект «Прозорий, підзвітний, ефективний бюджетний процес на місцевому рівні в Україні (ПБП)» за підтримки Європейського Союзу. Таким чином експерти – консультанти з правових питань і комунікацій, працюють за проектом «ПУЛЬС», а спеціаліст з бюджетних питань працює за підтримки проекту ЄС.
Стосовно нашого керівництва, то його діяльність базується на основі Меморандуму між Мінрегіоном та Асоціацією міст України – це група незалежних експертів, які працюють над впровадженням децентралізації в області. Наша основна функція – роз’яснити, пояснити і допомогти у правових, інформаційних і бюджетних питаннях з приводу того, як провести децентралізацію в області.
«БВ»: Який подальший план роботи експертів Офісу? Чи поставлено конкретні цілі створити певну кількість громад?
Враховуючи той факт, що основним ключовим моментом Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є добровільність, то спланувати або поставити собі завдання створити «стільки-то» громад є абсолютно неприйнятним. Це повинна вирішити тільки громада, а вона вирішить у тому випадку, коли побачить позитивний досвід тих громад, які вже існують на терені Чернівецької області. Тобто позитивний досвід функціонування об’єднаних громад автоматично спрацьовує для стимулу інших громад, що межують між собою.
Що стосується кількості, то можу зазначити, що в області ведеться інтенсивна робота в напрямку об’єднання, і тут можна сміливо назвати місто Новодністровськ, Сокирянський, Сторожинецький та Герцаївський райони, які ведуть роботу із надсилання пропозицій. Зараз у населених пунктах зазначених районів проводяться громадські обговорення. Так, в селищі міського типу Красноїльськ розпочали спільно з селом Старакрасношора процеду об’єднання, а на зборах жителів Сторожинеччини було вирішено створити Сторожинецьку об’єднану громаду і надіслати пропозиції всім населеним пунктам, які ще не об’єднались. 22 березня я була на зустрічі, на яку нас запросили жителі сіл Василівка та Ожеве, що межують з Новодністровськом. В процесі обговорення виникали різні пропозиції, однак у підсумку вийшли на дві, але громада остаточного рішення ще не прийняла. Власне, одна пропозиція була доєднатися до Сокирян і створити єдину Сокирянську громаду, інша – щоб доєднатися до Новодністровська і створити єдину громаду з ним. До речі, села Василівка, Оживе, Білоусівка та Ламачинці за перспективним планом, що затверджений Чернівецькою обласною радою передбачені в Новодністровській об’єднаній громаді.
Що стосується інших населених пунктів, то тут варто зауважити, що необхідність проведення громадського обговорення передбачена Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад», тому зараз ведуться переговори, слухання, жителі зустрічаються, щоб розглянути це питання. Сподіваюся, що на кінець року в Чернівецькій області буде створено ще близько п’яти громад. Це дуже добре, враховуючи те, що наша область найменша. Якби нам вдалося це зробити, то, маючи ще десять громад, створених у минулому році, ми мали б дуже гарний показник у плані того, що люди хочуть змін і готові до них.
«БВ»: З якими проблемами зустрічаються об’єднані громади в Чернівецькій області?
О.Ч.: Проблеми можна перераховувати, скажімо так, від глобальних – таких як відсутність всіх необхідних законодавчих актів, які потрібні для повноцінного функціонування об’єднаних громад, до проблем більш практичних. Зокрема перша така основна проблема об’єднаних громад – це кадри. Катастрофічно не вистачає людей, які б могли забезпечити той асортимент послуг, який надається державою для реалізації повноважень в об’єднаних територіальних громадах. Друга проблема – низьке фінансування апарату, тому вже неодноразово говорилося про можливість збільшити це фінансування, щоб потрібні кадри з’явились. І третя проблема – це те, що громади в такому форматі працюють тільки перший рік. Вони зустрічаються з багатьма питаннями, багато де допускають помилок, але готові виправлятися, тому їм дуже важлива підтримка як громади, так і влади, щоб вони відчували, що їхня робота недаремна, що вони рухаються в правильному напрямку. І я сподіваюся, що за допомогою нас і громадськості вдасться підсилити цей фронт, і зможемо забезпечити нормальну роботу не тільки в десяти, але й у всіх потенційних громадах, які в нас утворяться.
«БВ»: Яким чином можуть покращити свою фінансову спроможність об’єднані громади Чернівецької області вже сьогодні?
О.Ч.:З 1 січня 2016 року на органи місцевого самоврядування було передано значну кількість повноважень. Так, зокрема, в резерв цих повноважень територіальних громад були внесені такі послуги як державна реєстрація нерухомості, державна реєстрація фізичних та юридичних осіб, надання витягу з держгеокадастру, надання послуг про реєстрацію місця проживання, як кажуть в народі – «прописка-виписка». Це ті послуги, за які громада отримуватиме кошти, що будуть надходити у місцевий бюджет. Тобто громади вже зрозуміли, що вони стають господарями на своїй території і тепер не залежатимуть від району чи області, оскільки знаходяться у прямих міжбюджетних відносинах з Києвом.
«БВ»: В об’єднаних громадах зараз готуються до проведення виборів старост. Як відбуватиметься цей процес?
О.Ч.: Перші вибори старост у нас відбудуться 10 квітня у двох громадах –Великокучурівській і Глибоцькій. На 5 червня призначені вибори у Волоцькій об’єднаній територіальній громаді – у Валя Кузьмині. Закон України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що старости – це виборні посадові особи, а Закон України «Про місцеві вибори» вказує, що перші вибори старост призначають ради об’єднаних громад. Таким чином ці громади скористалися своїм правом, передбаченим законодавством, і оголосили вибори. Процедурно вибори старост забезпечується відповідними територіальними комісіями, однак фінансування такого виборчого процесу здійснюється за рахунок місцевого бюджету.
«БВ»: Досить актуальним є питання щодо земель, які знаходяться поза межами населеного пункту. Яким чином вирішується це питання?
О.Ч.: Земля – це найбільший ресурс, за рахунок якого живе громада, і в багатьох населених пунктах зараз переглядаються нормативи щодо внесення оплати за землю, орендні відносини. Це право громади. Однак всієї землі, як би цього не хотіла громада, недостатньо для того, щоб вона могла повноцінно фунункціонувати і бути спроможною.
Земельний кодекс, прийнятий 2001 року, передбачає, що земля за межами населеного пункту належить до розпорядження спеціального державного органу – Держгеокадастру, і районної державної адміністрації, однак сьогодні виникла необхідність передачі земель за межами населеного пункту у комунальну власність об’єднаних громад. У зв’язку з цим у Верховній Раді України зараз зареєстровано два законопроекти, які, фактично, регламентують механізм цієї передачі. Який із них буде прийнятий і в якому форматі, ми зможемо поговорити дещо згодом. Однак я сподіваюсь, що найближчим часом земля поза межами населеного пункту буде у комунальній власності громад.
«БВ»: Багатьох цікавить питання доєднання: чи зможе населений пункт, який межує з адмінцентром, доєднатися до нього?
О.Ч.: На сьогодні законодавець розробив відповідний законопроект №3638, однак він ще не пройшов погодження профільного комітету. Зміст цього законопроекту полягає в тому, що в тих населених пунктах, які прагнуть приєднатись до адміністративного центру, вибори голови об’єднаної територіальної громади не проводитимуться, а буде проведено тільки довибори депутатів громади, що об’єднується. Таким чином укрупнюватиметься вже створена громада з адмінцентром. Окрім того, цей законопроект орієнтує нас на те, що доєднання повинно відбуватися з урахуванням Перспективного плану, оскільки якщо до складу об’єднаної громади увійде більше половини громад, які передбачені Перспективним планом, таку громаду Кабінет Міністрів може визнати спроможною, тобто громада перейде на прямі міжбюджетні відносини.
Загалом хочу висловити всім громадам велику вдячність з те, що вони проявили мужність і в такий складний час зробили перші кроки, щоб покращити умови життя громади, ризикнули об’єднались, показали, що вони готові до змін і хочуть жити краще. Ми й надалі будемо підтримувати, наскільки це можливо, ті громади, які вже існують, і громади тих населених пунктів, які планують об’єднатися.
Джерело: Буковинський вісник
