Узагальнюючи результати чергових місцевих виборів 2015 року і уникаючи особливо гострих дискусій щодо позитивних новацій чи, навпроти, недоліків нового закону, за яким їх було організовано, все таки можна відмітити одну вкрай важливу тенденцію. Ці вибори виявились виборами «дрібних сіл та невеликих райцентрів». А ще їх можна означити як вибори відносно нових (іноді маловідомих) партійних брендів. Суть в тому, що в умовах існуючої політичної системи було декларовано кілька політичних суб’єктів різної природи, які, врешті, мали конкурувати за депутатські місця:
• партії як колективні суб’єкти,
• партійні функціонери (лідери) та їх ідейні прихильники (визначені насамперед як перші номери у виборчих списках),
• професійні політики і державні службовці місцевого рівня, муніципальні території (визначені як виборчі округи).
Все це на фоні вкрай короткого терміну, відведеного на виборчі перегони та
децентралізаційної реформи (формування і перші вибори до об’єднаних територіальних громад, водночас із перспективою суттєвого розширення повноважень рад). В таких умовах вибори закінчились серйозним кадровим оновленням у органах місцевого представництва, аналізу чого (в межах Хмельницької області) й буде приурочено наступний матеріал.
Розпочнемо із обласної ради, чисельність якої наразі скорочено до 86 осіб. Із них лише 13 є депутатами, що обиралися і за минулої каденції.
У партійному розрізі найбільшу кількість мандатів здобула партія нардепа Олександра Гереги «За конкретні справи». Від цієї політсили в раду зайшло 19 депутатів. На два менше – 17, від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Аграрна партія та «Батьківщина» представлені 11-ма представниками, у «Свободи» 10 депутатів. По 8 мандатів отримали представники Радикальної партії Олега Ляшка та «Об’єднання «Самопоміч». Хто ж представлений за цими числами-мандатами? Чиї інтереси і як професійно вони зможуть представляти у новосформованій обласній раді?
Гру 152015
