Українські політики, а особливо ті, що отримують можливість приймати закони у залі парламенту, завше відрізнялися “творчим підходом” до написання законів. В тому числі тих законів, які покликані врегульовувати питання виборчого процесу. Практично на кожних виборах політичні опоненти обмінюються взаємними нападками про те, хто найбільше порушує закон, хто і скільки витрачає на рекламу. А виборці, тим часом, впродовж кількох місяців замість звичної реклами побутової техніки чи стоматологічних клінік все частіше бачать на вулицях усміхнені обличчя кандидатів та палкі заклики підтримати їх у нелегкій боротьбі.
Чимало правових колізій або політичних спекуляцій вдалося б уникнути, якщо б законодавець виписав чіткі, недвозначні правила гри на ринку політичної реклами. А поки цього не відбулося, то суб’єкти виборчого процесу користуються прогалинами, аби і донести до виборців свої обличчя, ідеї та прагнення, і закон начебто не порушити.
Експерти КВУ нагадують, що згідно ч.1 статті 54 Закону України “Про місцеві вибори” передвиборною агітацією вважається “здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів”, правом проводити агітацію наділяються партії, що зареєстрували своїх кандидатів у багатомандатних округах, а також кандидати на посади місцевих голів та кандидати у депутати, що зареєстровані у одномандатних округах.
Частина 2 статті 54 встановлює, що право розпочати свою передвиборну агітацію починається з дня, наступного за днем прийняття відповідною територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів. Закінчується передвиборна агітація о 24 годині останньої п’ятниці перед днем голосування, тобто опівночі із 23 на 24 жовтня 2015 року.
Також п.6 ч.5 статті 54 визначає, що передвиборна агітація може проводитися у формі розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами, тобто на звичних оку виборця білбордах та сітілайтах.
Спостерігачі КВУ обійшли 13 найбільш пожвавлених маршрутів у м.Чернівці, щоб порахувати відведені під виборчі потреби зовнішні носії реклами та таким чином з’ясувати хто і наскільки активно себе рекламує до того, як отримає офіційне право на здійснення передвиборної агітації.
До переліку маршрутів увійшли – 1) вул. Гагаріна, 2) район зупинки “Дріжджзавод”, 3) вул. Галицький шлях, 4) виїзд з Чернівців до адмінкордону з Кіцманським районом, 5) вулиці Хотинська-Калинівська, 6) вулиці Московської Олімпіади – об’їзна дорога – район Гравітон – вулиця Руська, 7) вулиці Винниченка – Фастівська, 8) вул. Головна, 9) вул. Героїв Майдану, 10) Проспект Незалежності, 11) вул. Комарова, 12) вул. Південно-Кільцева, 13) вул. Чкалова.
| Партія | Кількість носіїв реклами (білборди та сітілайти) |
| УКРОП | 41 |
| Солідарність | 40 |
| Батьківщина | 40 |
| Свобода | 39 |
|
Чернівці “Наш край” |
22 |
| Самопоміч | 17 |
| Народний контроль | 14 |
| Успішна Країна | 14 |
| Сила людей | 12 |
| Автомайдан | 7 |
| Аграрна партія | 4 |
Як бачимо, інформація про політичні партії розміщена на 250 носіях. Експерти КВУ наразі не беруть на себе сміливість обраховувати фінансові затрати рекламодавців чи давати правову оцінку тому, чи можна вважати таке розміщення інформації про партії передвиборною агітацією.
Натомість цікаво буде згодом проаналізувати витрати із виборчих фондів та порівняти їх із кількістю зовнішньої реклами, яка прикрашатиме вулиці Чернівців після того, як партії зареєструють своїх кандидатів (а отже отримають повне право на здійснення агітації).
Відділ аналітики Чернівецької обласної громадської організації “Комітет виборців”
