Лип 252017
Уже тривалий час, близько 12 років, займається громадською діяльністю Ірина Гайдучек – керівник Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії. Спілкуючись з представниками об’єднаних територіальних громад Чернівецької області, вона розповіла про кращі практики діяльності органів самоорганізації населення. Зараз, за її словами, співпраця з громадськими активістами вийшла на зовсім інший рівень: якщо раніше їх не сприймали серйозно, то сьогодні вже ведеться активний діалог.
На сьогодні у Волинській області сформовано 20 об’єднаних територіальних громад. Реформа, як зазначила Ірина Гайдучек, робиться заради людей, вона покликана наблизити до них послуги, владу, а також зробити мешканців більш активними, поте на жаль, багато ОТГ про це забувають. Саме тому їх керівникам потрібно відходити від командно-адміністративного управління і задуматися над запитанням: «А що робити далі?», адже через п’ять років уже не буде підтримки з державного бюджету – за винятком захищених статей.
Частину грошей на розвиток можна залучити через Державний фонд регіонального розвитку. У цьому контексті важливим є прийняття Стратегії розвитку – не документу для «галочки», а чіткого покрокового плану дій: в якому напрямку йти і якого кінцевого результату громада хоче досягнути. Саме тому під час розробки стратегії важливо визначити пріоритети, і участь у їх визначенні мають взяти насамперед місцеві мешканці. Як показала практика, результати опитувань насправді можуть виявитися інакшими, ніж очікувалися, і громаду у першу чергу може цікавити, для прикладу, не ремонт дороги, а заборона безконтрольного продажу спиртних напоїв.
Важливим джерелом фінансування є гроші європейських фондів, однак, підкреслила експерт, потрібно розуміти, що жоден донор не дасть великих коштів, якщо у громади не буде реально діючих демократичних моделей управління і механізмів прийняття рішень.
Експерти Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії, розповіла Ірина Гайдучек, вирішили на практиці апробували ті інструменти, які прописані у Законі України «Про місцеве самоврядування», показати, які з них діють, а які ні, при чому, як з боку мешканців, так і з боку влади. І за останні роки всі ці інструменти були реалізовані у місті Луцьк. Піднімалися як болючі питання, так і такі, які не викликали супротиву. Всі процедури і результати роботи були викладені згодом у методичних рекомендаціях. Такий шлях дій, за словами Ірини Гайдучек, є найкращою пропагандою.
Економічний, соціальний, культурний розвиток ОТГ сьогодні неможливий без людей і без їх активної участі. Водночас, додала експерт, якщо у центрі громади є більше можливостей для реалізації механізмів громадської участі, то на периферії це питання залишається проблемним. Щоб активізувати населення, влада має показати, що вона зацікавлена у співпраці. Якщо під час загальних зборів приймаються певні рішення, то до наступних зборів, які варто проводити як мінімум раз у два місяці, мешканці вже мають побачити результат. Тоді з’явиться довіра, генеруватимуться нові ідеї. Важливо також піднімати активність людей, викликаючи у них відповідальність за ті речі, які робляться. Як приклад, це може бути співфінансування будівництва чи ремонту певних об’єктів, їх утримання. На сьогодні у Волинській області в ОТГ вже прийнято п’ять таких програм, спрямованих на підтримку місцевих ініціатив: в одній з них закладено 30 тис. грн. на умовах співфінансування 10% на 90%, в іншій – 50 тис. грн. на умовах співфінансування 20% на 80%. Саме тому об’єднаних територіальних громадах активно пропагується створення громадських організацій. Вони можуть писати та реалізовувати проекти, брати участь у проведенні спільних заходів, і це розвиває відповідальність людей, адже вони розуміють, що щось робиться завдяки їх ідеям і підтримці. Водночас Ірина Гайдучек наголосила, що це мають бути справді проекти, спрямовані на подальший розвиток.
Створення ОТГ – хороший шанс розвинути самоорганізацію населення і дати людям повноваження. У кожному населеному пункті є активні мешканці, які можуть стати помічниками для органів місцевого самоврядування: у донесенні інформації до людей, у зборі коштів, в організації місцевих мешканців тощо. Якщо людям пояснювати, вони починають розуміти, що все робиться за їх кошти, починають цікавитися і контролювати процеси, які відбуваються. І тоді вони не йдуть на супротив до влади, а навпаки – допомагають. Важливо також навчитися працювати у правовому полі, для чого необхідно прийняти Статут громади.
«Це важка праця, але для того, щоб створити ефективні розвинені територіальні громади, у нас залишилося максимум два роки. А далі ми кидаємося на свої бюджети, на свої стандартні проблеми. На мій погляд, це одна з найвдаліших реформ, але боюсь, якщо ми не будемо робити кроків до розвитку, вона стане однією з найпровальніших. Працюйте над стратегією, залучайте людей. Без людей, їх активності, думок, відповідальності буде складно», – підсумувала експерт.
